збірний

-а, -е.

1) В якому збирається, зосереджується що-небудь.

••

Збі́рний пункт ; Збі́рне мі́сце — місце збирання кого-, чого-небудь.

2) Який виготовляється, будується з окремих готових частин. || Який служить для будування способом збирання з окремих готових частин. Збірний залізобетон. || Який базується на методах збирання, будування з окремих готових частин. Збірне будівництво.

3) Який складається з різнорідних частин, елементів, компонентів. || кул. Приготовлений з різноманітних харчових продуктів у незвичній комбінації.

••

Збі́рний по́їзд — вантажний поїзд, який складається з вагонів різного місця призначення.

4) Який складається з різноманітних осіб. || Який складається з різних угруповань або з осіб, зібраних із різних місць (про загін, військо і т. ін.).

••

Збі́рна кома́нда — спортивна команда, яка складається з відібраних із різних спортивних команд, товариств кращих спортсменів.

5) Який об'єднує в собі певні риси, спільні для багатьох осіб, однорідних предметів, явищ і т. ін.; узагальнений.

6) лог., грам. Який означає узагальнене сприйняття сукупності однорідних предметів, осіб, одиниць і т. ін.

••

Збі́рні іме́нники — іменники, які означають сукупність однакових або подібних предметів, що сприймається як одне ціле (жіноцтво, мишва, маковиння).

Збі́рні числі́вники — група означено-кількісних числівників, що виражають кількість предметів як сукупність, одне ціле (двоє, троє, восьмеро).